У неділю, 12 серпня 1990 року, на місці, де зараз зведено новий храм, відбувся великий мітинг. Із церкви Переображення Господнього прийшли парафіяни з хоругвами. Було посвячено камінь під будову храму. З того часу, і до квітної неділі 1991 року, щонеділі і свята, біля посвяченого каменю відбувалась Свята Літургія, незважаючи на спеку, дощ, сніг чи мороз.

Восени 1990 розпочалась будова церкви-каплички, посвячення якої відбулось у квітну неділю 1991 року. Відтак відбувся конкурс на проект нового храму. Затверджено проект архітектора Мирона Вендзиловича.
В скорому часі, із вересня 1991 року розпочались будівельні роботи. Головним будівельником призначено Ярослава Стецьківа. Перший етап будови храму – закладання палів фундаменту тривав впродовж осені 1991 року, а весною 1992 року ці палі з’єднувалися залізобетонною подушкою. Голова франківської районної ради, п. Василь Дзера був своєрідним куратором будови. Щовівторка п. Василь відвідував будівельний майданчик, а раз на місяць проводив збори за присутністю архітектора, конструктора, пароха, виконроба і представників парафіяльної ради.

У 1994 року відповідальність головного будівничого було передано Ярославу Андрейку. Будівельні роботи активізувалися. Праця тривала до сьомої а часом і до восьмої години вечора. Підготовлялися куполи для нового храму, форми для яких виготовляв Львівський Автобусний Завод.
1996 рік став вирішальним. Будівельні роботи продовжувались високим темпом. Чималу спонсорську допомогу було надано газ-нафтопроводом «Дружба», що закупив мідну бляху для покриття куполів храму, а також оплатив алюмінієві вікна. Отож, куполи виставлені, бляхарі приступили до роботи на куполах, а бригада штукатурів працювала всередині храму. Паралельно, ще одна бригада із двох осіб займалася монтажем вікон.

Парох храму о. Богдан Чабан зустрічає преосвященного владику Юліана
22 грудня 1996 року, в день празнику Святого і Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці відбулося відкриття і освячення храму. Цього дня була справжня зима, мороз понад 20 градусів. Священики храму, вірні парохіяни, прочани, міський голова п. Василь Куйбіда та багато інших гостей і спонсорів зібралися біля стін новозбудованого храму, на освячення якого запрошено єпископа Юліана (Гбура).

З цього часу й до сьогодні новий храм став особливим осередком духовного життя. Поряд з будівельними роботами, варто зазначити, провадилась і духовна праця. Спочатку в особі одного священика, згодом, від Йордану 1992 року – священиків було двоє, відтак троє, а у 1996 році при храмі працювали четверо священиків.

Протягом 1997 року були виконані головні роботи у цоколі храму: штукатурка стін та склепіння, облаштування підлоги. Із 1998 року при храмі запрацювала бібліотека, яка на сьогодні нараховує близько 5300 книжок. Цього ж року розпочали будову дзвіниці, замовлено п’ять дзвонів (у м. Перемишль, Польща). Всі дзвони були виготовлені і привезені до нового храму, а відтак у 1999 році посвячені отцем Ярославом Чухнієм.

В той час у цоколі храму посвячено Капличку Святого Великомученика Пантелеймона, розпочинає свою діяльність релігійний і культурно-освітній центр нашого храму.

На території храму зараз збудовано (та ще внутрішньо не завершено) адміністративно-господарський будиночок. Тут будуть розміщені: адміністративні приміщення, майстерня та трапезна для неповносправних, приміщення для гурткової роботи, християнське кафе, книгарня, тощо.

До свята Богоявлення Господнього у 2010 році на території нашого храму було збудовано каплицю Водосвяття за спеціальним проектом із чашею всередині для освячення води та багатьма краниками. Каплиця є прикрасою архітектури храму та надає торжественності величному Господньому святу. Крім того парохіянам зручніше набирати Свячену воду, яка проганяє всі підступні ворожі сили і відроджує нас до нового життя.

З квітня 2010 року почалися роботи по встановленню у храмі нової підлоги з підігрівом. До зими роботи були завершені.

Протягом літа 2011 року сходи центрального входу до храму покрито плиткою, встановлено систему підігріву сходів.